|
ЗИМОВА РАПСОДІЯ
ФАНТАСМАГОРІЯ
ВУДІ ПОЛ ҐРЕЙ
-«Доброго ранку, Настусенько. Як тобі спалося, що цікаве снилося, розповідай мерщій?" – цікавлюся у онученьки.
-«Доброго ранку, дідусю! Мені, наразі, чомусь тільки зима сниться. Що це ти так рано мене сьогодні розбудив?» - з просоння запитує Настуся.
- «Зима, сонечко, у віконце постукала. Та й дітки з нетерпінням
очікують продовження зимової казочки. Чи ти готова мені й надалі допомагати й зиму малювати? – запитую.
- «Так, звісно, дідусю, я зараз. Починай! – і вона миттю сідає за свій столик.
ЗИМОВИЙ РОЗВІЙ
БІЛИЙ, ПУХНАСТИЙ СНІЖОК,
ГУСТО МОРІЖОК ПРИТРУСИВ,
КРИСЛАТІ ДЕРЕВА, РОЗЛОГІ КУЩІ,
ІСКРИСТОЮ ПАМОРОЗЗЮ УКРИВ,
СРІБЛЯСТИМ ІНІЄМ,
ВІТІЄВАТИМИ ВІЗЕРУНКАМИ,
МАЛЕНКІ ВІКОНЕЧКА,
НАЧЕ ХУДОЖНИК ПОКРИВ.
МОРОЗНИМ РАНКОМ – СНІГ
КОЛЮЧИЙ, ПІД НОГАМИ ЗАСКРИПІВ,
СНІГОВОЮ ХУРДЕЛИЦЕЮ,
УСЕ ПОДВІРЯ ЗАМІВ,
ВРАЗ, ВІТЕР СЕРДИТИЙ,
НАЧЕ ВЕЗУВІЙ, НАЛЕТІВ,
САДИ, ПОЛЯ. ЛУКИ
ПЕРИНОЮ БІЛЯСТОЮ НАКРИВ.
ВИСОКІ ГОРИ Й ПОЛОНИНИ,
КУЧУГУРАМИ ЗАСНІЖИВ,
СТРУНКІ СМЕРЕКИ Й НІЖНІ БЕРІЗКИ,
У БІЛІ ШАТИ НАРЯДИВ.
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ СЛУХНЯНИХ ДІТОК
ЩЕДРИМИ ПОДАРУНКАМИ НАГОРОДИВ,
А НЕСЛУХНЯНИХ, НАЖАЛЬ, ТІЛЬКИ
БЕРЕЗОВИМИ РІЗОЧКАМИ, ПРИСОРОМИВ.
НОВИЙ РІК,ЩЕДРИЙ РІК,
ЯК ОБЕРІГ, НА ПОРІГ СТУПИВ,
РІЗДВ'ЯНУ НІЧ, НА ВЕСЕЛЕ
СВЯТКУВАННЯ ЗАПРОСИВ.
ЗИМОВА ВІХОЛА
КАЗОЧКА
-«У-у-у! Закручу-у –у! Заверчу-у-у! Переверну-у-у! Понесу-у-у! – сердито зашумів Вітер, хитаючи могутні дерева, зносячи солом’яні стріхи з домівок, перевертаючи копиці сіна у полі, піднімаючи високо у небо усе, що погано лежить – людський одяг, який сушився на ринві, курей, і, гусей, котрі не встигли заховатись у курнику.
-«Ха-ха-ха-ха!- голосно зареготала Хурделиця, замітаючи велетенськими кучугурами снігу далекішляхи, широкі поля, безмежні степи, дрімучі ліси та людські оселі.
-«Заморожу-у-у –затріщав люто Мороз, моторошно заскрипів. Товстою кригою вкрив глибокі озера, маленькі ставки та бистрі ріки.
- « То хто ж серед нас найсильніший?» -грізно запитав вітер. Та як надув свої червоні щоки, та як подув щосили.
-« У-у-у! - загудівю Бережись, бо як понесу-у-у!загуркотів. Як засвищу-у-у! - голосно засвистів. Хто ж тут сильніший від мене? - грізно запитує. Не допущу-у-у!-немилосердно лютує Вітер та гуляє й літає у небі, крутиться перекоти полем, перевертався на усі боки, та так сильно гудитьта завиває:
-"У-у-у! - затихає нарешті.
Біла хурделиця й сама не відставала. Враз, різко знялася й понеслася несамовитою хуртовиною, по усіх-усюдах. Усе навкруги глибоким снігом замела, щедро притрусила та рясно засипала. Та й усе, регоче тай регоче, ще й за боки хапається.
-«А-а-а! А що я казала-а-а? Сильніша тільки я-я-я!» - лютувала й сміхом заходилася вона.
-«Що-о-о? Хто-о-о? Та я-я-я! – несамовито хрипів Мороз, та усе моторошно тріщав, жахливо скрипів та гучно хрипів.
Нарешті вони усі втомилися та й пішли спати.
-«Настусю! Не спи! Показуй свої малюночки – візеруночки?» - запитую.
-«Та що ти, дідусю! Як тут можна спати! Стільки роботи! І те намалюй, і це підмалюй. Втомилася! А можна, я усе ж піду та трохи подрімаю. Може мені ще щось цікавеньке насниться?» – втомлено запитала.
-«Гаразд, люба моя! Іди, відпочинь, по спи трішки, а потім продовжиш. Гаразд?»- запитую любляче.
Настуся підійшла до ліжечка, лягла, накрилася теплою ковдрочкою, згорнулася калачиком і заснула.
Я підійшов до її столика, поглянув на її малюнки і мало не свиснув.
-«Ну, і, ну! А з неї колись виросте чудовий художник. Молодець!
Ну, що ж! Ми свою роботу на сьогодні завершили. Пора і мені трохи подрімати. Що скажете, малята любі? На добраніч! Казкових вам снів!» - іду до свого ліжка і миттю занурююся у глибокий, казковий сон.
23:45 – 01:50 23-24 12 2017 Івано-Франківськ
ID:
767765
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 24.12.2017 02:07:28
© дата внесення змiн: 02.01.2018 21:34:06
автор: Woody Paul Grey
Вкажіть причину вашої скарги
|
