Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дарія Типчук: К. Т. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дарія Типчук відповів на коментар Олекса Удайко, 17.02.2018 - 16:58
Дякую, пане Олексо. Так, визрівало ще з 20грудня.
Микола Карпець)), 16.02.2018 - 20:14
Рими, Сонечко, так нічогенько підібралися ....а от ритм не відслідкувала...особливо збої ритму відчуваються тоді, коли вони на початку рядка...намагайся, щоб ПЕРШИЙ наголос на початку рядочку в усіх рядочках строфи падав на один і той же склад....якщо в першому рядочку перший наголошений склад - ДРУГИЙ, то бажано, щоб і у всіх інших рядочках ДРУГИЙ склад був наголошеним...а так дуже навіть класний віршик з хорошою римою! От лише добавивши по складу на початку 2-4 рядків відразу інше звучання....заціни... Зимовий вечір. Ліхтарі, сніжинки... Вже поспішають постаті додому. Та раптом вслід (почулося?) : - Даринко! І перша думка - "просто перевтома" Дарія Типчук відповів на коментар Микола Карпець)), 17.02.2018 - 17:53
Дякую, Колю. Дійсно, на наголоси не звернула уваги.Перший варіант був саме таким,ще з 1 складом. Та вирішила змінити. Забагато "і". Зимовий вечір. Ліхтарі, сніжинки... Вже поспішають постаті додому. Та раптом вслід (почулося?) : - Даринко! І перша думка - "просто перевтома" А постать щиро посмішкою сяє І випливають спогади з дитинства. Ми розумієм, що усе минає, - Бо час іде дорогою злочинства. Так захотілось просто обійняти І цим теплом розхвилювати зиму... Емоцій безліч... - Ну, розказуй, як ти? Десь відчуваю ниточку... незриму. - Усе в порядку : дім, сім'я, робота. Ніяк не можу з холодом змиритись! Як твої дітки? Зайнятість, турботи... Ох, на маршрутку боюся спізнитись... Зимовий вечір. Я шукаю рими. Тій випадковій зустрічі радію. Роки шкільні, немов струмки нестримні, Нам залишають в серці ностальгію. |
|
|