Поглянь, надворі скоро настане доброта
Зігріє серце світлом, тим, що сонце відмовилось дати
Я буду тебе ще у собі тримати
До вечора сьомого дня…
Знатимеш, що схилю перед тобою свою печаль
Я – ніхто з інших, таких до мене красивих
Але є в нас оця глибина
Що в душу крізь простір полине…
Сховаєш букети за плечима тишиною
Подарувавши присмак свободи в раю
Нехай буде холодно
Нехай слова знають
Як ти залишаєш в мені теплоту...
