Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: yaguarondi: Люди – це пульсуючі рослини, що звиваються парканами кісток - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ yaguarondi відповів на коментар Сніг_на_голову, 30.03.2021 - 23:22
Дякую, уявилась людина, як паркан з кісток, обвитий ліанами м'язів
Сніг_на_голову відповів на коментар yaguarondi, 30.03.2021 - 23:25
Люблю такі образи, чіпкі, драстичні Загалом подобаються Ваші вірші і думки у них yaguarondi відповів на коментар Сніг_на_голову, 30.03.2021 - 23:28
Драстичний - що то по-Вашому означає?
Сніг_на_голову відповів на коментар yaguarondi, 30.03.2021 - 23:30
подразливий, такий, що врізається
yaguarondi відповів на коментар Сніг_на_голову, 30.03.2021 - 23:43
ОК, зрозуміла)Мені теж сподобались Ваші вірші, давно не читала таких віршів, що хвилюють уяву. Якщо я ще щось колись тут напишу, то можливо це буде вірш, до якого мене підштовхнули Ваші драстичні образи) Сніг_на_голову відповів на коментар yaguarondi, 30.03.2021 - 23:47
Це найкращий комплімент, знати що моя писанина здатна провокувати творчість Рада знайомству, якщо так можна сказати)) yurr, 05.01.2019 - 12:28
Ого! Незвичне порівняння. На тих гектарах полів життя дійсно складно не стати "овочем".
yaguarondi відповів на коментар yurr, 07.01.2019 - 00:03
Важко стати овочем тому, хто квітне віршами (картинами.. світлинами.. будинками.. пирогами.. чавуном і сталлю.. ..вирізаними апендиксами)) yaguarondi відповів на коментар *SELENA*, 09.10.2018 - 23:22
Дякую інколи вагомий. А буває, жодного *SELENA* відповів на коментар yaguarondi, 09.10.2018 - 23:29
...і "страшні слова коли вони мовчать" - Муза вередунка... як це відомо.Натхнення yaguarondi відповів на коментар Ірин Ка, 03.07.2018 - 12:17
Ростемо угору, до сонця, вкорінюємось міцніше в Землю, торкаємось гілками думок...Дякую Вам Валентина Курило, 21.05.2018 - 00:02
Оригінальні образи і порівняння. Часто люди проливають найбагрянішу з рідин за шелест "зелені", на жаль. Вірш - супер!
yaguarondi відповів на коментар Валентина Курило, 22.05.2018 - 20:17
Дякую, це дійсно так, і найбагрянішу, і найсолонішу. А взагалі жаль, що найвищі гілки наші - думки і мрії - невидимі, як невидимі і квіти любові - ходимо вулицями - торкаємось, зачіпляємось гілками, зронюємо пелюстки і нічого не бачимо. yaguarondi відповів на коментар Daos2018, 20.05.2018 - 10:49
Вірш-сокира, що "рубає" паростки Daos2018?Дякую за такий коментар Daos2018 відповів на коментар yaguarondi, 20.05.2018 - 10:50
Сокира знищує . а це навпаки - надихає )))
yaguarondi відповів на коментар Артур Сіренко, 19.05.2018 - 08:53
Люди- могутні дуби, люди - гнучкі лози, люди - соняшники - щоранку зустрічають сонце, люди з шипами, люди без шипів, дикі орхідеї й беладонни, перці чілі й терпкі полини... Ось, колеги пишуть, люди - гриби: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792241 yaguarondi відповів на коментар Зоя Енеївна, 18.05.2018 - 22:17
Дякую сердечно за чудові квіти, Зоє Енеївно
Тетяна Бонд, 10.05.2018 - 16:38
дуже цікавий погляд... а ще є люди-паразити, люди-бур"яни та ця чудова поезія не про них yaguarondi відповів на коментар Тетяна Бонд, 11.05.2018 - 23:10
І про них теж.Паразити і бур'яни теж закохуються і по-своєму люблять своїх діток, і теж ростуть, звиваючись навколо власних парканів |
|
|