Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Веселенька Дачниця: Гумор. Крилаті слова (Бувальщина) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Веселенька Дачниця відповів на коментар О. Хвечір., 24.06.2024 - 09:05
Еге ж! Іноді підводить Щиро вдячна і завжди Вам рада Леонід Луговий, 01.03.2018 - 07:35
Ех, Віро... Я так зрозумів, що Ви були студентом вишу. То ще не справжні стутенти... Справжні, це учні ПТУ, як я, де в класі половину інтернатівських... Отам ПЕРЛИ!!! Жаль що вони не на сайті... Ви були б здивовані! Наша література багато втратила... А Ваш Жерьобкін, то так - у нас такий прибиральником працював....
Веселенька Дачниця відповів на коментар Леонід Луговий, 01.03.2018 - 10:22
Ех, ЛЬОНЮ... Вчилася я і в ПТУ, бо перша професія - будівельник. Мріяла побудувати "світле майбутнє". За сім років у красивому місті Рівне залишилось побудоване і моєю працею, але... молодість та "обостренное чувство справедливости" перемогло. Думала, що побудую правову державу, а "не тут то було". Правову державу важче будувати, ніж будинки...А люди добрі, цікаві всюди працюють: і прибиральниками,і будівельниками... Леонід Луговий відповів на коментар Веселенька Дачниця, 02.03.2018 - 04:31
Ви своя в доску людина!!!
Веселенька Дачниця відповів на коментар Володимир Верста, 28.02.2018 - 21:14
Дякую,Володимире,що завітали. Мені дуже приємно, що Вам сподобалось.
Малиновская Марина, 27.02.2018 - 16:55
Хорошее воспоминание! Действительно, студенческие годы - самые лучшие!
Веселенька Дачниця відповів на коментар Малиновская Марина, 27.02.2018 - 18:41
Дякую Вам,Марина,за теплий коментар, за те, що завітали до мене. А що роки студентські - найкращі, то це ми зрозуміли тільки згодом, через десятки прожитих. А тоді "рвалися" швидше в життя, на роботу. Веселенька Дачниця відповів на коментар Світлана Моренець, 27.02.2018 - 18:43
Дякую Вам, Світлано. Надіюся, що розворушила добрі спогади.
Веселенька Дачниця відповів на коментар Валентина Ланевич, 27.02.2018 - 18:47
Авжеж, не забувається, Валентино.Щиро дякую Вам за коментар. |
|
|