Хай нічка темна й звірі в голові,
Снують свої замислуваті сіті,
Та поруч ти і разом ми навік
Насправді ж, як маленькі діти.
Поплач зі мною ти про біль в душі,
Як у дитинстві над розбитими колінками,
На простих діях ми ведем сюжет,
Ти ж розумієш всі мої відтінки.
Ти так мене рятуєш деколи,
Що буть слабкою і не страшно зовсім,
З тобою разом в горі і біді,
І добре все, якщо подруга поруч.
Дрібницям ти зі мною порадій,
Ми живемо й життя смакуєм.
А це негода - чи звичайний хміль?
Сьогодні плачемо, а завтра вже святкуєм.
Якщо хто пристрасті жар не відчув,
В життєвому я епіцентрі кола.
За нашу дружбу келих підніму,
За те, що ти моя подруго поруч.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789920