З веселого і дивного польоту
Зелена закрутилась карусель.
Здається, це весна взяла з нальоту
Холодну неприступну цитадель.
І запалила зелень віт свічками,
Мов перемогу в довгому бою.
Стоять вони навитяжку рядами,
Вітаючи володарку свою.
Стоять каштани Києва квітучі,
І кожний з них - немов барочний храм.
Летять угору повнозвучні дзвони.
А світло стрімко затопило кручі,
По самі вінця піднебесних брам
Дзвенять кларнети, сонячні корони.