́У горах, на скалистих схилах,
Де сягають небес вершини.
Там сиза орлиця пару шукає,
Орла вибирає щоднини.
Мудра пташина, хоч хижа однако,
Але маєм належне ій дати.
Вибирає орла не для себе вона,
Вибирає опору і мужнього тата.
Гілочку взявши у дзьоба свого,
Попід хмари високо літає.
І кинувши вниз, вибира лиш того,
Хто вітку в польоті впіймає.
Не один ще раз іспит робить вона
Кидаючи гілку знову до долу.
І вибравши з них лише одного,
Єднаються, створюють пару.
Разом збудувавши гніздечко своє,
Пір'їнки своі зриваючи з плоті.
Годують малих своїх пташенят,
Поки час не прийде для польоту.
Виростають орлята і час настає,
з гнізда вилітати навчатись.
Поглянувши вниз - там скали круті,
одна лиш надія на батька.
Виманює орлиця дітей із гнізда,
а щоб їм не зірватись у прірву.
Підхватить орел на льоту дитинча,
міцну він підставить спину.
Радіє материнська орлина душа,
спокійна за життя свого чада.
Для того ж вона вибирала орла,
щоб вижили всі орлята.
http://coma.in.ua/26721
Руслана Ліщинська-Солецька
4 червня 2018
ruslana679@gmail.com