Колізей. Боротьба йде кривава на смерть, за життя.
(Виникало, з’явилося щось несподіване, дике,
божевільне, нестримне в своїй неприхованій суті).
Ніби вир, що нагрянув, кружляє, рве сенс на шмаття.
Голоси стали галасом в суміші хижого рику,
мов звірині клітки одночасно вдалось відімкнути.
Протиріччями сповнено все до малої шпарини –
Гладіатори вже на арені, їх радо стрічають.
Перемозі, поразці радіють, ликують щоразу,
як відтягують тіло… убитої ними тварини.
Ошалілу на по́дій* зібрали неначе тут зграю,
та ніхто привілеїв із них, не змінив на кірасу.
Поневільні герої, омана, навколо не справжність,
аукто́ри** напевно вже заздрили вільним плебеям,
що ця дійсність створила безтямну життєву причину -
Утрачати життя, цим у будні принести контрасти.
Не відважність, сміливість, не слава тут ціль, не трофеї -
Зберегтися, вціліти, щоб зараз цю мить не загинуть…
Як давно це було. Може навіть у іншому світі…
Чи відтоді сто раз на папері роки карбували,
Гладіаторів знову знаходять заможні лані́сти***,
щоб невиразні грані тих днів все ж були розмаїті.
Розчинилося все, що із тисячі долей зіткали,
і мандрують у всесвіт примари, забуті та дійсні.
09-10.07.2018
*Подій – підвищення в амфітеатрі для привілейованих глядачів
**Ауктори (аукторати) – гладіатори-добровольці
***Ланісти – люди, що займалися купівлею, вербуванням та підготовкою гладіаторів
ID:
798838
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 10.07.2018 18:07:05
© дата внесення змiн: 10.07.2018 18:46:12
автор: Андрій Гагін
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарно написано і сумно ,що веселити люд доводилось ціною власного життя...
