в ритмі пливе осінь по вулиці
дощ розводить шумний по сторонам
ріками стікає він по лицям
біль, сум, розпач дощ розмиває нам
каплі з листя сплескують тротуар,
що в калюжах і без проходу весь.
дощ фарбує світлий світ у нуар
всюди замість радості зло якесь
небагата осінь на кольори
небагатий день цей на почуття
сирість роз'їдає нас до кори
темрява приводить до небуття
і коли заходимо ми у дім
відчуваємо спокій і тепло
двері закриваємо днів на сім
щоб не увірвалось осіннє зло
