ТРІУМФ
Плин По́ступу крізь тіні прозирнув
З-під зо́рей покрови́: чи все іще квітує
Життя в земній долині й осягнув
Єством чуття́, що в тих краях чаклує
Чад перевтілень дивних. Огорнув
Він геть усе. Людина гетьманує!
А вир ома́нних хтінь вже проковтнув
Глузд Пізнання́. Невігластво царює
У шатах Мудрості. Час небеса зімкнув.
Ніщо вбра́лось у сенс і рве його, шельмує
У марнославстві. Милість глум припнув.
Слова зніміли там, рій голосів гарцює
На троні юрбоправства обраних і ткнув
Блуд очі в марево безтямства. Гріх цілує
Ду́ші некаянних спокусою й жбурнув
У прірву благочестя – ґонор ним торгує.
Бог став міняйлом, в гаслах чин втонув,
Лиш манівцями дум десь Істина плазує…
Скривився Світ в гримасі і зітхнув –
В льохах Його вже Людство тріумфує!
Павло Гай-Нижник24 липня 2018 р.