Ми зустрілись з тобою
Через півсотні днів,
Ніби зовсім не було розлуки.
Час проходив так швидко,
А ти ніби все той:
Очі, усмішка, руки...
Балачки ні про що,
А за ними сховались десь світанків
П'ять сотень із лишнім...
І напевно чужими вже
Стали давно,
Та не можу назвати колишнім.
Рання зустріч пройшла,
Пів години на каву.
Ось вся плата за тижні чекання!
Як короткий холодний кивок,
А не хвиля гаряча бажання.
Ну от і все
Пройшло п'ять сотень днів..
І зустріч та ранкова,
Як ковточок кави.
Ти був для мене цілий свій!
А я для тебе часточка забави.
--
Пізня Осінь
2018
