Вмирають люди, як мухи...
То когось убили...
Ось той, відійшов...
По всій Україні - могили
І ллється невинна кров.
Ходить землею горе,
смуток туманами ліг...
Шепче молитви мати
у невідомий світ.
Діти чекають татка,
прагнуть його тепла...
Біля воріт калина
квітами одцвіла.
Бідна вдова копійку
жертвує на війну.
Бродить сівач у полі,
Гострять жерці косу.
Мати зварила борщик -
сина давно нема.
Змилосердися, Боже, -
Просить в кутку дитя.
Скільки могил у квітах!
Серце в розпуці мре...
Йде Україною горе,
Як пережити це!?