Тут сяють озера очима довіри й любові,
В лісах болотистих квітує багата Волинь.
Поля, наче коси: в льонах, у садках, в позолоті,
А понад Волинню немов полотно – неба синь.
Це край хлібосольний, він щедрий, гостинний, багатий,
Пісні тут, як долі, сплелись у єдину косу.
Козаччини дух, який більше ні з чим не зрівняти,
Лише на Поліссі побачите Божу красу…
Із Любарта замку здіймаються соколи вгору,
У Лесенім парку калина намисто вдягла.
Тут зранку на службу лучани спішать до собору,
Історію міста старинна краса зберегла.
Запрошуєм в гості усіх, хто душею багатий,
Лише на Волині ви стрінете Мавку живу.
Як прийде холостяк – поїде з Волині жонатий,
Повірте, для нього я Мавку Поліську знайду!