Нещасна доля у жінок,
Що мають пияків.
Тим жахом загнані в куток
Аж до останніх днів.
Не знають ніжності, тепла,
Надійного плеча.
Життя, мов пекло, темнота,
Безвихідь, пустота.
Якщо ж насмілиться зазнать
Краплину щастя в тьмі.
Встає в штики моральна рать –
І близькі, і чужі
Сусіди, родичі, свати,
Вся пересудна ‘’ знать’’ :
- Як ти могла, як сміла ти
Так мужа зневажать? –
І знають всі який то муж
У ліжку і в дворі.
Холодний і бридкий, як вуж,
Байдужий до сім’ї
Та що ж то за мораль така-
Зловісний пересуд?
Йому гулять, а їй страждать,
І не звільнятись з пут.
Хіба всевишній заповів:
Для мужа мрію-рай.
А для дружини вічний гніт,
Скорися і вгоджай?!
2018
так,дійсно,доля нещасна у жінок,що мають пияків... 
вірш гарний
