Їх садили у карцер, де лиш темрява й миші,
Їх вбивали морально, забравши усе,
А ви знаєте, люди, дух козацький не знищиш,
Їхній шепіт свободи вітер нам принесе.
Їхній шепіт свободи переріс в гучний голос
У тональності війн, серед звуків стрільби,
Небо громом із ними кричало уголос
І молило лиш щастя синам боротьби.
Гордо піднятий прапор вгору червоно- чорний,
Буде нам незалежність, сміливість в очах,
Ще у нашім повітрі лиш один неповторний
Буде запах свободи, у ворога ж страх.
УПА... партизани... Шухевич...Бандера...
Мужність, сила, відвага, неначе граніт...
А ви знаєте, люди, Україна не вмерла,
Вона житиме вічно, поки житиме світ...
