Надворі осінь вже – не осінь
Й зима поки що – не зима.
Вже вітер золота не носить,
Але і срібла ще нема.
Із комишу іржавий гребінь
Туманам бороди скубе.
Ніяковіють голі верби,
В калюжах вгледівши себе.
Дорога плямкає сердито,
Як хтось тривожить сонний ліс,
І студить в коліях-коритах
Зухвалість імпортних коліс.
В саду освоїлася лункість,
А лан заморений притих…
Земля, мов першого цілунку,
Снігів чекає молодих.