Згаснуть зорі в небі, засне печаль
і тривога з запахом оцту.
Ти з нею за руки відходив у даль,
Богема кіно й фотоарту.
Прокислені думки, холодні стежки.
Зажовкло усе з падолистом.
Іду поміж кленів, вперед, навпрошки
у парку далеко за містом.
І вогко в повітрі, і зимно в душі.
За хвильку настануть морози.
Залишу тобі присвячені вірші
ось тут на зимовім порозі.