Не вірте, друзі, що жінки старіють,
Послухайте цю оповідь мою…
Вони про теплоту сердечну мріють,
Жінки завжди лишаються в строю.
Ви придивіться, наче ходять чорні,
А коли треба вийти жінці в світ…
Стають за мить - красиві і моторні,
Мов за спиною в них немає літ.
Жінка цвіте, коли дарують квіти,
І горда, як під руку вас веде.
Вона навчилась тліти і горіти,
Напевно вона створена нате.
Її ще солов’ї не відспівали,
В душі весна, хоч осінь на дворі.
Іще не всі листки пооблітали,
Ще красень вечір сяє угорі.
Пройдіться з нею, порахуйте зорі,
Бо ніч така для неї – це святе.
Зайдіть в туман, коли він не прозорий,
Побачите, як жіночка цвіте.
Жінка люба – це вроджена актриса,
Бо Богом їй дарований талант.
Це квітка долі, квіточка нарциса -
Жінка перлина - жінка діамант.
За вас, наш двигун 
, щоб завжди
