|
Вже м казала- буду гречна - ніц юш не напишу,
Тілько м вочи пролупила... та як я то лишу?
Вокуляри вже на носі, лізу до Фейсбуку -
Хоч бери тай відотни ту паскудну руку.
Стефцьо зрані сі вдігнув, тай пішов до ліса,
А я скоро до пудевка... ну то всьо до біса.
І но би я не забула овочі в духовці -
Має Стефцьо мій дієту, болит го у боці.
Так му дохтор приписав, мусит похудати,
Жиру має забагато, то мусит скидати.
Так їм ладно поскладала то всьо на бритванці
І заглянула в Фейсбук, шо нового вранці.
Скілько м була у тім ділі ніц не памітаю,
Тілько нині по обіді полечу до раю.
Чую запах якийсь дивний із кухні пакує:
- Боже милий, шось горит... ми Стефцьо владує.
Тамтой тиждень ми згоріла курка у духовці,
То м просиділа пів дня у старезній бочці.
Як мі Стефцьо мій знайшов, цілував ми руки:
- За шо Касю, моя люба, терплю такі муки?
Шо ти кажеш, солодонький, то моя провина?
Знаєш, Стефцю, кожна жінка, як мала дитина.
Добре, Стефцю, ти тут стій, я йду до півниці,
Зараз всьо ти пририхтую, як та чарівниці.
Знов фасолі навиймала, моркви накришила,
Кабаків утнула трохи, капустов прикрила.
І волійков помастила, а би не засохло,
Лиш в духовку знову пхнула,
І в Фейсбук... бо здохну.
Штири рази всьо кришила, а воно горіло,
Руки терпли, ноги тліли і серце ми мліло.
Не гризисі любий Стефцю, завтра юш капуста,
Ну а нині свіжі єйці і та шинка, тлуста.
Боже, Касю юш не годен стілько єйці їсти,
Скоро вилізу на тебе і не зможу злізти.
Боже... страх ми такий взяв, би м уже не ладна,
Раз юш діло так пішло, то юш справа склАдна.
Би мі Стефцьо не вдусив, як восени муху,
Юш від завтра сі відключу від того Фейсбуку...
(С) Леся Утриско
ID:
813133
Рубрика: Поезія, Гумореска
дата надходження: 08.11.2018 23:59:29
© дата внесення змiн: 09.11.2018 00:00:19
автор: Леся Утриско
Вкажіть причину вашої скарги
|