Ти не сумуй, мій любий друже,
Лице своє від болю ти не хмур,
Мені за тебе страшно дуже,
Бо серце твоє проколов Амур.
Тобі я хочу заліпити рани,
Щоб не лишилось сліду кровотеч,
Щоб не було розмов "душевних", п'яних
І в нікуди розгублених утеч.
Ти не сумуй, кріпися духом,
Не піддавайся злій розпусті мук,
Побачиш згодом, відчайдухо,
Її торкнешся ще тендітних рук.
17 листопада 2018 р.