Крок за кроком, життям, по життю
То пошвидше, то стишивши крок,
Я біжу, чи іду - шепочу,
За уроком сприймаю урок.
То поверне зневіра назад,
А то птахом натхненним лечу.
То в ряди шикувався парад,
То зібратися не по плечу.
Зрада душу на клапті порве.
Знає хто, чим таке лікувать?
Марно вітер осінній реве,
Хмари хутко по небу летять.
А як легко бува захворіть
Від бажань, тих, які не збулись…
Про хороше мені говоріть,
Щоб думки на любов повелись.
Із осіннім дощем обіймусь,
Та мені його не обігріть…
До міцного плеча пригорнусь
Ударятися, падати, жить…
