Все як завжди. За вікнами зима.
Важкі сніги упали на ріллю.
Вже вечір. У кімнаті я сама.
І згадую про всіх, кого люблю.
Зі мною ви в молитвах і думках,
У пісні вітру й нападі жалю.
У гронах змерзлої калини на гілках,
Всі ті, кого в житті я так люблю.
Тривоги всі придумала сама.
Не відаю я часом, що творю…
То й зрозуміло, за вікном зима,
Й далеко ті, кого я так люблю.
Злетіли діти птахами з гнізда.
Соломки їм уже не підстелю.
Та серце материнське вигляда
З шляхів далеких тих, кого люблю.
Хай хвиля суму захлесне не раз.
Сміюсь, та в позитиві щем топлю.
І вірю я, що буде все гаразд
У всіх, кого в житті я так люблю.