Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Sin el mar: Сумна заметіль - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Ковач, 31.12.2018 - 17:37
Так наче Ви вихопили окрему історію ще непереболілого кохання посеред зимової хурделиці. Надзвичайно сентиментальну емоцію Ви зобразили
Sin el mar відповів на коментар Віктор Ковач, 02.01.2019 - 00:04
Мені надзвичайно приємно, що вам сподобалось)) Просто люблю дивитись у чужі освітлені вікна, коли ще темно, особливо зимою. Мені подобається здогадуватися, що то за кімната, хто там живе, що вони роблять, чому вже (чи ще) не сплять. А взимку, на свята, в деяких вікнах у темряві сяють гірлянди-ліхтарики, видно ялинку. Тоді мені здається, що там живуть щасливі. Тому на першу строфу мене надихнув сніг і темрява за вікном, а дві інші я написала після такого-от "задивляння" рано-вранці. 8Miriam8 відповів на коментар Sin el mar, 04.01.2019 - 19:25
Рядки надзвичайні.. а в цьому ми з вами тезки, теж люблю взимку підглядати у віконця)) тому мої штори завжди намертво притулені одне до одного
Sin el mar відповів на коментар 8Miriam8, 04.01.2019 - 19:45
А я свої ніколи не зашторюю, бо вдень біля мого вікна хіба раз на тиждень хтось проходить, а вночі - взагалі ніхто не ходить. То все плюси життя на краю вулиці навпроти маленького сінокосу і дерев, що закривають від дороги.
|
|
|