Не вчуєш "Blue Moon" тепера в затінках модерних барів.
Не сколихнуть повітря біґ-бенди свінґових тридцятих.
Не стрінеш пані, щоб повести танець в димному муарі.
Не глянеш їй у вічі у метушні солодких й ніжних ритмів...
А так би грав ванільний джаз
У виконанні італійського вокалу!
Її до танцю запросивши враз,
Промовив би: "Via сon me".
Під сотні саксофонних фраз
Без слів пізнали б серця спів!
Коли ж не маєш атмосфери привілеїв,
Коли жиєш у тіні світла тисячі екранів, -
Бува і не відчуєш серця стук.
