В тролейбус, що заповнений до краю,
Заходить чоловік. Його хитає...
І ось вже зовсім, за якусь хвилину,
Солідній пані падає на спину.
Від шоку жінці відібрало мову,
Та чоловік, піднявшись, пада знову...
І пишній пані вже терпець урвався,
Як в третій раз той вперто підіймався.
- Мужчина, та ви п"яні до безтями,
Мені огидно бути поряд з вами.
Я п"яниць не терплю - вам заявляю,
Я зараз вас всім серцем зжневажаю.
Тут чоловік на мить протверезів,
І погляд свій на жіночку підвів:
- Шановна пані, ноги в вас кривенькі,
А очі злі, безбарвні і маленькі.
Так неприємно поряд з вами бути...
І ви повинні те, що я, відчути.
Хоч я бридкий сьогодні і поганий,
Та вже назавтра я не буду п"яний!