У світі все: розбрат, війна, безчинство,
Нерозуміння, втома, заздрість, стрес.
Куди ж годиться це столітнє свинство?
О, скільки ж душ, пропущених крізь прес.
Молитвам зась, все вперлося у корок.
Нас сім мільярдів, кожен - сам, один.
Якийсь всесвітній, надглобальний морок.
І згодні всі на вічність цих рутин.
Не згоден я! Іти шляхом розрухи,
Згнивання душ і тління почуттів.
Мені вже млосно від пітьми й задухи,
Пора святити штучних цих чортів.
