Школо сивенька з Поліг,
Ти, ніби вчителька-мати,
Причепурилась вітати
Рідних дівчат і хлоп'яток
З ближніх і дальніх доріг.
Школо сивенька з Поліг,
Скільки зібралось на свято
Юних! А є і вусаті,
І в багатьох – онучата.
Дарма! Зумієш пізнати
Всіх! Навіть звички і гріх
Кожного можеш згадати.
Школо сивенька з Поліг,
Ти не забула нітрошки
Голодом скусану ложку,
І на босоніж калошки,
Й післявоєнні рогожки...
Ти викликаєш до дошки
Подумки учнів усіх –
Хто в сорокові поліг
Й тих, кого світ не зберіг
І в історичній золі
Й досі шукають ворожки...
Школо сивенька з Поліг,
Нині твій дзвоник усоте
Новий заспівує рік,
В другий запрошує вік.
Золотом радісні ноти
Твій обсипають поріг.
Йдеш ти по другому кругу.
Хай же і молодість друга
Свій починає розбіг!
Многії літа тобі
Й щирий уклін до землі,
Школо сивенька з Поліг!