Недописаний лист тихо на столі.
Тонка іллюзія між було́ чи не було́,
знайома постать, десь там у пітьмі.
Слова лунають, там де б'ється скло!
Недочитаний сюжет в чужих думках,
де рукописний текст, все таки горить.
Час все робив сам, він не в твоїх руках,
були години , були сни, а залишилась мить.
Розказана історія від третього лиця,
де все таке знайоме і по рідному чуже.
Все від початку знов і знову до кінця,
мені твій happy end, повір байдуже !!!!!!!!!!!!!
