Все по колу,мов в циклі Кребса.
Три години,смерека,мати...
Ніч ховає лялькові берези,
Щоб будинки змогли поспати.
І в цім чорнім агар-агарі
Своє серце збирає Місяць.
На якійсь чудернацькій хмарі
Створить нове собі з заліза.
Все по колу, мов в циклі Кребса.
Осінь,лялька,біліє вишня...
В прісне тіло влітає Дестра,
До всевишнього уже ближча...
Знов кудлатіють сиві хмари,
Вітер тріпає синю хустку.
Догорають останнім ларі
Зорі, спалені так - безглуздо...
