Дозволь мені побути в твоїх снах
Тією, що колись не відбулася,
Тією, яку ти не раз зрікався,
Але яка живе в твоїх думках.
Дозволь мені побути в твоїх снах,
Де час можна спинити по хвилинці,
Де ми із цілим світом… наодинці
Де розквітає в сутінках весна.
Вечірнє небо - твій нічний портрет,
Дозволь у твоїх мріях загубитись,
Ще раз у твої очі надивитись,
В росі ранковій зникне силует.
Лишу солодкий присмак на вустах.
Мольфар ще раз розлуку наворожить -
Змінити вже нічого ми не зможем.
Дозволь хоча б побути в твоїх снах.
Колише час непрошені думки,
Як зорі поміж хмарами янтарні
І спогади такі болючі, давні,
І кожна мить – як прожиті роки.
Вчорашній день – обірвана струна,
Якби не ти, то як би мало статись?
Мабуть, мені судилось закохатись,
Щоб згадкою побути в твоїх снах.