Я закоханий у криштальність твоїх очей
Що немов океанами синіми і глибокими
Поглинають у цій тиші травневих ночей
Моє серце звівши мене цим із розуму
Ти така ж прекрасна немов Афродіта:
Ніжна, чиста і з п’янким ароматом.
Така ж світла і така ж ти уся непорочна –
Наче народжена тихим літнім світанком
Дозволяєш гратися з твоїм волоссям
І торкатись в цілунку твоїх плечей.
На секунду мені так неначе здалося,
Що поневолений поглядом твоїх очей
Я закоханий у криштальність твоїх очей,
Що проникливим поглядом вичитують душу.
Серед мільйонів на планеті різних людей
Лиш одну так кохаю і тільки тобою живу.
Чудово! Сподобалося! 
