Дивися, як тане сонце за небокраєм,
І вечір спадає тихо, нечутно ідуть дощі.
Єдине, про що я справді тебе благаю, -
Читай мене між рядочків краплин-вірші́в.
В лугах зашепочуть трави, заграють роси,
Десь там заколише море мою печаль,
Так ніжно голубить легіт моє волосся,
Несе мене ніч на крилах у синю даль.
Ти знаєш, мабу́ть, всі ві́рші мої напам'ять...
Щоранку мені про тебе - спів солов'я
Нагадує... Та в минуле уже не манить.
Я вдячна за тебе долі, любов моя.
