Все сталось так, як мало статись,
Тому не плач, не злись, не бійся, не хвилюйся.
І стан твій буде розгортатись.
А ти про себе та про рідних, так, піклуйся.
І час несеться швидко в далечінь,
І відкриває все нові й нові кордони.
І від світла залишиться лиш тінь,
Яка розвіється, мов прадавні закони.
Усе, що мало статись, давно вже сталося.
Давно вже визначене все майбутнє.
Воно нікому до кінця не розкривалося,
Перелило лиш сяйво незабутнє.
І місія в житті у кожного своя –
Виняткова – запальна чи тиха.
І лине, ніби часоплин, душа твоя,
Вчить, що, де смуток, щастя, втіха.
Все сталось так, як і мусило статись.
Майже все закономірне
Дісталось туди, куди мало дістатись.
Але не все рівномірне.
26.11.2016
