Пишеться як чується. Гадаю,
є удача – Богові хвала.
То орел решітку затуляє,
то решітка ляже на орла.
Як немає щастя і кебети,
то й життя солоне як ропа.
А фортуна випаде поету,
то й монета стане «на попа».
Генії ще водяться. Буває,
і не помічає какаду,
як своє ніяке захищає,
а чуже хапає на ходу.
Та не буде творчої удачі,
поки у солоному поту
не піймаєш думку на льоту
і її у пам’яті остачі.
А тоді й дійде, – шукай, козаче,
іншу середину золоту.
