Ці літні ранки! Золоте безсоння,
Росою вмиті килими трави.
Назустріч сонцю вибіжу босоніж –
На ці м’які зелені острови.
Вдихну ранкову свіжість, як дитина,
Лише відкривши очі після сну,
Рожеві квіти, наче на картинах,
Ховають в чашах вічну таїну.
Прекрасний світ зеленої оази,
Солодка млявість в затінках дерев,
Блищать шовкові трави, як в алмазах,
Що ще не мала жодна з королев.
Медовим цвітом ніжно пахнуть липи,
Земля замироточила в красі,
І світить сонце вічним смолоскипом,
Як завжди із незвіданих часів.
Ховаються птахи в зелених кронах
Виблискують хрести церковних бань,
І праведні святі, що на іконах
Хай виконають кожне із прохань.
Щасливу казку заколише ліс,
Душа живе в передчутті надій,
Що більше у житті не буде сліз.
В цей літній час, де ти - алхімік мрій.