Як пахне жасмин!.. Аж тут — Ти, біля порога
Стоїш і питаєш, чи можна зайти...
О, скільки ночей я молила у Бога,
Щоб врятував мене від самоти
Саме Ти!
О, скільки ж вже цвіту з жасмину опало,
А Ти — от! — з'явився, немов би зі сну!
І все, що опісля і замість — зламалось,
І вітер його, наче цвіт той, здмухнув,
Бо почув
Молитви мої крізь відкриті фіранки
До Бога, до неба і до зірок.
Якби ж я могла... Попередив би зранку, —
Тоді б я, авжеж... А тепер — ні на крок
Не пускає мене за рамки
Мій обов'язок.
28.06.2019. 00:00