Новий рік приносить веселковий настрій, свято,
В серця й домівки зазвичай стукає завзято,
Карбує віру в те, що буде краще
І як замислено, а не інакше.
Люди свої місцинки в святкові шати одягають,
А тим часом смаколики в посудинах застигають.
Майже все огорнуто атмосферою казковою
І розшито красою красномовною, чудовою.
Зачаровують своїм вбранням смарагдові ялинки,
У які вплетені барвисті кульки, дощики й родзинки,
У низу розкинулись приємні, трепетні та ніжні подарунки.
А тим часом мороз малює на віконцях сріблясті візерунки,
Пронизує все навколо холодним непримітним рухом
І хмаринки кошлаті застеляють білосніжним пухом.
Ввечері спалахують вогники веселі та блискучі
І з'являються то тут, то там ярмарки смачні й пахучі.
Новорічна ніч: веселощі й гуляння,
Клекотять бризки шампанського й вітання.
Одні перед екраном вдома, там, ганяють
І сон та втому напоями розганяють,
Інші на площах, біля «зелених красунь», гуляють, співають
І всілякими стравами й коктейлями себе зігрівають.
Усю ніч феєрверки шалено струменять
І бажання заповітні та чисті дзвенять.
Святвечір ( це час, коли збирається родина,
Немов розмальовується чарівна картина.
Хтось готує, шикує дванадцять пісних страв,
А інший підраховує кількість добрих справ.
Під скатертину кладуть часник, солому,
Щоб заманить добробут до свого дому.
Різдво. Раненько йдуть до церкви, де розливаються молитви
Святкові та величні, мов кристали чудесної палітри.
А далі спішать у гості до друзів, родичів, сусідів зазвичай.
Хтось на застілля гучне та пишне, а хтось лише на п'ять хвилин на чай.
Діти літають від хати до хати, колядують,
Побажання добра, тепла та злагоди віршують.
Їх обдаровують грішми та ласощами,
А найрідніші ( любов'ю та пестощами.
На вулицях чи на площах вертепи живі чи лялькові показують,
Історію народження Спасителя, Ісуса Христа, розказують.
На Маланку ошатну та щедру кутю господині готують.
Збираються хлопці й дівчата, звечора й до півночі щедрують.
А дня наступного сіють, зерном посівають,
З новим роком знову хазяїв дому вітають.
Деякі красуні на судженого ворожать,
Карти на щастя, на сім'ю й на багатство ложать.
На Водохреще одні воду чисту освячують,
А інші купанню в джерелі цей час присвячують.
Люди щороку цей цикл повторюють,
Дійства та традиції відтворюють
І раз по раз додають щось нове, незвичне та оригінальне.
І кожна місцевість приносить щось своє ментальне й унікальне.
Але основи залишаються незмінними
І деякі елементи є незамінними.
Немов поєднуються минуле, теперішнє та майбутнє,
Аби створити щось світле, звичне і водночас незабутнє.
09.01.2016
ID:
842374
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 18.07.2019 20:05:47
© дата внесення змiн: 18.07.2019 20:05:47
автор: Оля Тимошенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
