Час, в якому нині живемо, унікальний для творчості.
Після майже столітнього безбожництва, в Україні народжується не лише нова генерація молодих письменників, художників, музикантів, а твориться креативне мислення, духовне відродження, багатовекторна пектораль творчості.
Серед цієї тріадної висоти, маю честь бути знайомою з непересічною особистістю - молодим Львівським автором Богданом Кухтою, організатором "Літературного КУТочка". А недавно отримала від нього у подарунок й авторську збірку віршів "триКУТник", яку він називає "Віршами в КУТочку". Вірите, окрім цікавої назви книги навіть підпис на згадку глибокий "Не потрапляйте в Бермудський ТриКУТник". Тішуся. Відкриваю сторінку і натрапляю на вірш "Три крапки"... Гарно..Розумію багатозмістовність.."Усе?" "Ні" - відповідає автор слова віршів і я читаю, читаю, не аналізую, лише лускаю читання віршів, наче горіхи, просто смакую поезію. У вірші "Чотири нулі" шукаю не три крапки, бо автор чомусь пише "двокрапка", а відповіді на занулення... І ось :" Чотири рядочки, чотири стовпці, чотири, чотири, чотири - мені!"
Як і в кожному вірші, знаходжу не фарбовані красномовними словами рядочки, а радше - роздуми, філософське обгрунтування життя і самої позиції автора, дорослий пережитий твір Богдана Кухти.
Запали мені в душу й вірші "Обрізані крила", "Абонент", "Колись","Ще один" - вірш в якому , як і в інших, автор ставить собі запитання і ним відповідає.
Все вниз поспішаю, до самого дна.
Чорніють рядками бемолі.
Це пісня, чи вірш,
Чи - життя?!
Збірка віршів - пахне молодістю, та ба, сам автор порівняно із літературними особистостями, юний, але вона відзеркалює таку особливу ніжність і теплоту, свіжість і весняність, що мабуть кожний читач, хто хоч раз відчував цю глибу людських почуттів - кохання, відразу потоне у наступному творі, зануриться всім серцем і так, що знову буде переживати справжні почуття. Я це пережила по-своєму.
І тому з впевненістю можу сказати, що вірші Богдана Кухти - це ТриЄдиний поетичний острівок його світогляду, окриленої душі і животворного серця, що вміє глибоко кохати, чекати і вірити.
Сьогодні півдня
дорога стара.
Ти їдеш далеко,
А я на зупинці чекаю.
Як і кожний автор, Богдан пише про особисте, так виглядає, що цілу епоху прожив молодий автор. Є у віршах різні мотиви долі: страждання і радість, розлука і любов, глибокі почуття.
У нас маленький світ -
Поділений надвоє,
Одна кімната в нас,
У ній, два сонця - двоє.
