Ранкове сонце крізь тумани
Нічну розвіяло печаль.
Солдат перемотавши рани,
Свій погляд устромив у даль.
Піднялись тіні, мов химери,
І поповзли уздовж ріки.
Дуби скрипіли, що у сквері,
Їх пам’ять – погляд у віки.
О, ця історія безжальна,
В ній стільки болі на крові.
Війна химерно є брутальна,
Де гинуть хлопці молоді.
Уся історія країни –
За волю вічна боротьба.
То сходить сонце України,
А поряд з ним завжди ганьба.
Одні воюють за свободу,
А іншим рабство – це вже рай.
Я є і буду з тим народом,
Хто вільним бачить рідний край.
25.08.2019 р.
