Маестро травень розписав смарагдами пейзажі,
вдягнувши в райдужні тони оголені сади.
В барвисті шати одягнув оголені сади.
Останній дзвоник пролунав, але чомусь одразу
журу і радість поєднав із присмаком сльози.
Приспів:
Шкільні літа́, крилаті дні, чому пішли так стрімко?
Чому в дитинство не веде стежина золота?
Лише світлини бережуть, застиглі в часі стрілки,
на мить вертаючи назад, у райдужні літа.
Знайомий вальс. Прощання - час. Кружляють юні пари.
Не повернути більше їм рожевих кольорів.
Останній пройдено урок. Шкільні відкриті брами
у світ дорослих починань, підкорення вершин.
Приспів.
Розправлять крила й полетять з гніздечка соколята,
а вальс знайомий прозвучить услід, мов оберіг.
А згодом всі злетяться в край, де сповивала мати,
щоб знов ступити на шкільний, омріяний поріг.
Приспів.
06. 09. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
Гарна пісня. 
