У будинкові просвіти
Прикарпатського села
Збори скликали совіти –
Агітація ішла.
Лектор шпарив, як по маслу –
Молоденький офіцер,
Галичанам кидав гасла
Про життя в еСеРеСеР.
Малював казкові плани,
Про колгоспи терендів,
Що життя нове настане
Без попів і без панів.
Раптом шум пройшов по залу
Із найдальшого кута:
Там одна бабуся встала
І у лектора пита:
- Ви ховаєте померлих,
Як худобу, без попа? –
Запитала, мов приперла
До ганебного стовпа.
Лектор став, як грань, червоним
І потилицю пошкріб:
Ми лише мерця хороним,
Нащо з ним попа у гріб?
2014
