сьогодні ранок - як вчорашній вечір
стискає груди прикрощів клубком
і кава вже невтішна, недоречна
образа шарудить сухим листком...
шкребе по серцю і снує в легенях
збирає кисень в вуглекислий газ
не тішить золотом осінніх кленів
пускає в душу сірий метастаз
покаятись, упасти ниць повинна
прощення попросити біля ніг
прости, хоч і нема на це причини...
якби ж хотів... якби ж ти тільки міг
картинка з нету
Твір дуже гарний, але картинка, як на мене, не до нього, адже відразу асоціюється з мультфільмом, у якому цей няшний погляд - нещирий, спосіб досягнути бажаного ефекту. А вірш - проймає. Різні вони.
ну... я не можу без смішинки, розумієте? твір серйозний, а картинка - ні. Не все має бути в унісон. нехай народжуються різні асоціації. дякую за проникливість
Чудовий, повчальний твір! Співзвучний з моїм..
Дякую за розуміння!
Ulcus відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 25.09.2019 - 09:28
про те я під вашим написала... от як так буває, що в різних куточках країни, але під одним небом люди подумали про те саме? з різних ракурсів, щоправда... у вашому для мене своєрідна підтримка. дякую вам
