Душевного болю позбутися мушу,
Як ні, то по-іншому матиму крах.
Від болю спасти потравмовану душу ,
Без болю літати я зміг би, як птах.
Коли ниють рани, ще можна терпіти,
Як куля у грудях - дістануть її.
Та з болем душевним не можу я жити,
Позбутися прагну укусу змії.
Коли є надія у серці моєму,
Коли у польоті постійно душа.
Я маю любити, позбутися глуму,
Щоб далі без болю у світ вирушав.
Настануть часи, я позбудуся болю,
Біль зникне навічно і далі - політ.
І вирветься серце відразу на волю,
І стану я знову міцний, як граніт.