Вірш на тему першого враження одного хлопчиська від прози життя. Спостерігаючи за лелеками побачив, як бусол виштовхнув своє дитинча із гнізда. Бусленятко ковзалось, переверталося котилося по стрісі і все-таки умудрилося стати на крило. Спікірувавши у кущі шипшини. Малий весь обдерся поки витягнув звідти птаха, який був дуже переляканий – серце колотилося дуже часто і сильно. Дорослі лелеки кружили над ними немов кукурузники, не маленькі виявляється, коли своїми крилами зовсім близько розмахують. Хлопець не міг зрозуміти, чому лелечатко викинули. Хотів назад у гніздо вернути. Потім вийшла із хати бабуся і подивилася на малого так само, як і той бусол, що своє дитинча із гнізда виштовхував. Не злий погляд, але і не добрий та сказала: «Нащо ж йому те гніздо, віднеси на город, відпусти, вони його літати научать». …