У Франковім парку, що у Львові,
Я пишу ці рядки пречудові.
Біля мене ці зграї голубок,
Крихти хліба збирають до губок.
Є ще пари на лавках обабіч,
Є бездомні, що тут будуть на ніч.
Є солдати, що ходять по місту;
Камуфляж додають цьому тісту.
Цока чобіт його по бруківці.
Мати пестить дитя по голівці,
Бабця внука веде із садочку,
А сержант коригує У-точку.
Знай же місто, що повне студентів,
Що ти повне щасливих моментів.
Лиш тому, що десь там в однострої
Автомати тримають герої.