|
Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849798
У краю далекім живе Зевес,
не наш то, а інший, а наш качав прес,
а він із відсотків підтримки бував,
бо час біжить швидко і миттю минав.
Зевес той далекий такий собі пан,
багатий до біса, у цьому не сам,
навіщо такому на вибори пхатись?
Того ми не знаєм – йому обиратись.
Життя було довге на всі сторони,
мурує й будує він башти й доми,
а як грошеняток на них не стає,
Аїд же підкине, то досить буде.
Усе те багатство, увесь отой крам
наварить, бо Штати - великий казан,
багатство законне – живи і дивись,
як радості Мойра готує сюрприз.
Та мало багатства і слави йому,
модель за дружину і ще не одну,
а як у житті та ставати Зевесом,
поможе хай хто, хоч Аїдова преса.
Поможе, аякже - такі ось дива,
бо там компромату тонна не одна,
як зручно, якщо є такий компромат
про гроші й дівулі, яким бував рад.
Не тільки в гріхах отут справа була,
у тому, що молодість із минулого вся,
великий й потужний там монстр є Союз,
про мир заговорить, агресія – суть.
У дійсності тій залишився здаля
і все виховання його - звідтіля,
навколо давно уже світ змінився,
а він у колишніх часах залишився.
У бізнесі він від акул зазнавав,
у сферах інших – рибою сам бував,
коли сам дурниці стане учиняти,
то винними інших буде призначати.
Отак із минулого його взяли
і кинули враз у сучасні світи,
де світ вже змінився, але не Зевес,
в минулому той ще живе і тепер.
А як же це зручно отак керувати,
де ніхто не зможе тебе покарати
і можна навічно гріхи на землі
творити свої, прикривати чужі.
Тому і так тягне його отуди,
де ще залишились колишні світи
і авторитарний є світ ще й тепер,
Зевес - у країні, закон де не вмер.
Не у тій країні, нещасний, родився,
а якщо у тих – кріпосним би лишився,
ніяк не зійдеться в його голові,
не в’яжуться так протилежні світи.
Як стали щільніше за нього братись,
то так традиційно йому оправдатись:
і він був не він, і кобила – чужа,
і хтось винуват, не його це слова.
А висновок звідси простий буває,
імпічмент тепер його налякає,
як маєш гріхів повен віз, або два,
потягнуть на дно й Немезида літа.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851296
6.10.2019.
Картина Jim Warren.
ID:
850592
Рубрика: Поезія, Сатира
дата надходження: 06.10.2019 15:25:20
© дата внесення змiн: 11.02.2020 08:38:12
автор: Светлана Борщ
Вкажіть причину вашої скарги
|
