Україно моя,
Хоч далека, тримаю тебе в серці близько,
Ти мов сонце на небі, якого не можу дістать,
І хоч світить мені і проміннями блиска,
Та ту віддаль доріг не у силі мені подолать.
Україно моя!
Доля кинула геть поза межі бажання,
Не судилось мені повернутись до тебе, мій рай,
Але часто буваю у снах й привітання,
У долонях несу і кладу на поріг коровай.
Україно моя!
Нехай стяг твій Вітчизно, у небі витає,
Володимира сила, тримає знаменний тризуб,
Колосяться поля і твій люд дозріває,
Ми сильні! Рука в руку! Ми разом ! Не буде більш згуб !
