Ота свята Михайлівська гора.
Тут вічність пролітає понад нами.
І молиться душа у стіп розп'ятого Христа
І Небо рзцвітає молитвами.
Тут чути з-під землі ангельський спів,
Вплетімо в нього голос серця свого,
Впізнаймо в голосі навкололишніх лісів
Перестороги Господа живого.
"Любіться, люди, сестри і брати,
Немов волхви, що йшли Христу вклонитись,
Творіть отут разу миру й доброти,
Аби смиренності і святості напитись."
Бо став цей храм яскинею Хлриста,
Монашої молитви дух святий витає..
Знаменно так:Михайлівська гора, наставник Михаїл.
До уст святе Причастя сам Господь вкладає.
Він тут воскрес, у храмі цім воскрес!
Воскрес,.бо в щирім, ніжнім слові
Свої серця ви піднесли до Отчої любові.
Фонтан тут б'є. Господня благодать
Ізцілить рани, душу стомлену омиє...
Цей монастир... Постав він на підвалинах любові
І сяє, мов перлина в Божій скрині.
(ДО 10-ліття відбудови храму,, який був зруйнований в 15 столітті). Тут зараз справжня Божа благодать).
Чудовий вірш! 
З Новим Роком! З Святами Вас! 
