Біля актової зали
Подругу зустріла Майя
І захоплено сказала,
Що коханця Макса має.
-Небезпечна ця затія,
Як дійде до чоловіка,-
Каже подруга Надія,-
Не простить тобі довіку.
Ти закохана, це видно,
Тут нема вже що казати,
І ім’я коханця можеш
Ненароком в сні назвати.
-Я над цим попрацювала:
Песика купила - таксу,
Щоб не вскочити в халепу,
То назвала його Максом.
Раптом Надя стрепенулась
Щодо свого чоловіка:
-Купив вчора черепаху,
Каже, зветься – Анжеліка.
Місяць тому приніс кішку
(Чорна, наче та примара)
І, ховаючи усмішку,
Називав її Тамара.
Надя швидко ішла пішки
З чоловіком розбирати,
Бо крім черепахи й кішки
Є ще Моська біля хати.
Обіцяв, собачка буде
Мати кличку Маргарита…
Ловелас не здогадався –
Таємниця вже розкрита!
-Абраша, а как мы назовем нашего котика?
- Давай, Сарочка, назовем его Изя.
- Нехорошо кота человеческим именем называть...
- Ну тогда назовем его Вася...
Чудова гумореска!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за такий дотепний анекдот! Гарного Вам настрою і радісного дня!
Катрусю, гумор просто Ви підказала нам ще одну ідею по спасінню братів наших менших. Головне, щоби після всіляких людських вибриків тваринки не пострадали
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут, Вірочко, не всім тваринам щастить: обірвати патли суперниці - страшнувато, може і здачі дати, а от віддубасити кішку Тамару - запросто! Щиро дякую за такий гарний коментар! Завжди Вам рада!